Розвиток Нідерландського натюрморту та його символізм


Натюрморт є одним із найбільш затребуваних жанрів живопису. Витоки розвитку натюрморту в образотворчому мистецтві сягають античного періоду. Але найбільш “класичного” вигляду живопис натюрморту набув у нідерландців у 17 столітті.

17 століття для Нідерландів стало часом становлення нового суспільства, його політичної та економічної системи, бази взаємовідносин між людьми і зміцнення класової ієрархії. У цей час відбувається неймовірний підйом у науці, літературі та образотворчому мистецтві. Провідну роль у суспільстві та мистецтві посідає новий клас – бюргер.

Світ бюргера стає мірилом всього, що відбувається, і знаходить відгук в образотворчому мистецтві. Нідерландський натюрморт 17 століття стає невід’ємною частиною життя бюргера. Живопис натюрморту набуває інтимного характеру. Нідерландські художники навчилися майстерно компонувати предмети, надаючи їм ліричного характеру. Вони змогли виявити основну суть і матеріальність кожного предмета, його взаємозв’язок із людиною. Оскільки жанр натюрморту в усі часи був найбільш зрозумілим видом картин для людини, саме він ставав основною прикрасою інтер’єру багатих бюргерів.

У 17 столітті в Нідерландах була величезна кількість художників, що спеціалізуються виключно на натюрмортах. Нідерландці – більше цінували інтимність і стриманий колорит, фламандці – надавали перевагу рясному поєднанню предметів у натюрморті та більш яскравому соковитому колориту.

Натюрморт був не просто картиною, що демонструє глядачеві розмаїття продуктів на столі – це було справжнє джерело символів, зрозуміле сучасникам. Символи, представлені в натюрмортах цієї епохи, були покликані нагадати глядачеві про тлінність людського життя або мали релігійний підтекст.

Квіти:

  • конвалії, фіалки, незабудки в оточенні троянд, гвоздик, анемонів – символи скромності та чистоти;
  • пелюстки, що обсипалися біля вази, – знаки тлінності;
  • іриси – знак Богородиці;
  • білі троянди – платонічна любов і символ чистоти;
  • червоні квіти – символ спокутної жертви Христа;
  • гвоздика – символ пролитої крові Христа;
  • мак – алегорія сну, забуття, символ одного зі смертних гріхів – лінощів;
  • тюльпани – символ краси, що швидко минає, розведення цих квітів вважали одним із найсуєтніших і марних занять.


Фрукти та рослини:

  • зрілі плоди – символ родючості, достатку, багатства і добробуту;
  • лимон – зрада, чуттєві насолоди;
  • яблука, персики, апельсини, інжир, сливи нагадували про гріхопадіння;
  • гнилі фрукти – символ старіння.


Посуд:

  • скло – символ крихкості;
  • ступка і товкач – знаки чоловічої та жіночої сексуальності;
  • перевернутий або порожній келих може позначати порожнечу або смерть;
  • келих, який наповнений наполовину, означає помірність.


Комахи та птахи:

  • птахи, метелики та різні комахи – знаки різних стадій земного життя, уособлення божественного кругообігу, смерті та воскресіння;
  • живий равлик – уособлення смертного гріха лінощів;
  • великі молюски позначають двоїстість натури, символ похоті, одного зі смертних гріхів;
  • заморські екзотичні раковини – предмет колекціонування, натякали на нерозумну витрату грошей, так само символ Венери, символ паломництва.


Предмети:

  • годинник механічний або пісочний – нагадування про швидкоплинність життя;
  • колосся пшениці, плюща або лавра – символи відродження і колообігу життя;
  • кубки, гральні карти або кістки, шахи (рідко) – знак хибної життєвої мети, пошуку задоволень і грішного життя. Рівність можливостей в азартній грі означала також і негожу анонімність;
  • карнавальна маска – є знаком відсутності людини, безвідповідального задоволення;
  • музичні інструменти, ноти – стислість та ефемерна природа життя, символ мистецтв.